У Лимані під постійними обстрілами живе близько 9500 людей. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
На Лиманському напрямку в Донецькій області тривають важкі бої. Лише за одну добу, за даними Генштабу ЗСУ, українські військові відбили понад десять атак російських військ. І так тут регулярно.
«Важка обстановка. Налякані дуже люди, по підвалах сидять в основному. Якщо кудись виходять, то бігом. Тому що не знаєш, коли і куди прилетить. Дуже небезпечно», — каже мешканка Лиману Наталя.
Цивільне населення Лимана змушене ховатися від атак росіян у підвалах, тому що обстріли йдуть важкою зброєю та ракетами. Одного прильоту вистачить, щоб дома не стало.
Російська армія не залишає спроб просування на Донеччині. Проблемних ділянок з моменту як росіяни перехопили ініціативу побільшало, серед них північ регіону.
Зокрема на Лиманському напрямку окупанти РФ намагаються зайти в тил силам оборони на Сіверському виступі. Через це місто Лиман зазнає регулярних масованих обстрілів.
«Лиман — це логістичний хаб Збройних сил України й, відповідно, ключовий пункт оборони. Знову ж таки, вихід на Лиман дає можливість фактично флангового оточення українського угруповання на Донеччині. Тобто знову з флангу зайти до району Слов’янська та Краматорська, і, відповідно, Костянтинівки. Їх ця агломерація цікавить можливістю створення оперативного оточення українських військ на контрольованих Збройними силами України територіях», — пояснює військовий експерт Дмитро Снєгірьов.
Впливає на ситуацію на півночі Донецької області також ситуація на Харківщині. 10 травня російські війська перетнули кордон біля Вовчанська та Липців. Про те, яка ситуація на півночі Донецької області та чи бояться місцеві жителі повторної окупації, читайте в репортажі «Новин Донбасу».
Війська РФ намагаються намацати слабке місце в обороні ЗСУ
Експерти вважають, що наступ на Харківську область був зроблений переважно для того, щоб розтягнути лінію оборони та відвернути увагу від Донецької області. А це означає, що від ідеї окупувати весь Донбас Путін не відмовився.
«Скрізь їхнє просування на сьогодні має тактичний характер, скрізь йде позиційна боротьба. Великих проривів де-небудь припускати зараз я б не став. Противник для того й мацає нашу оборону, намагається її розтягнути, щоб знайти слабке місце і там якомога болючіше вдарити. Сюди ж Харківська область. Були побоювання щодо Сумської області — вона не справдилася: у Рижівці, вочевидь, ДРГ діяла, і піднявся невеликий переполох. Однак небезпека залишається для Сумської області. Тому всі їхні дії — це спроба розтягнути наш фронт, змусити нас маневрувати резервами, щоб вдарити на якійсь ділянці, знайти слабке місце», — пояснив «Новинам Донбасу» військовий експерт Денис Попович.
У пошуках слабкого місця російські війська обстрілюють з усього можливого озброєння як позиції ЗСУ, так і населені пункти вздовж лінії фронту. Сильно дістається Лиману і громаді, де зараз проживає близько 9500 людей.
«За останні два тижні почастішали обстріли. Це населені пункти, як міста Лиман, так і околиці — Дробишеве, Нове, які фактично знаходяться біля лінії фронту», — уточнив у розмові з кореспондентом «Новин Донбасу» начальник військової адміністрації Лиманської громади Олександр Журавльов.
Начальник військової адміністрації Лиманської громади Олександр Журавльов. Фото: Новини Донбасу
Евакуація Лиманської громади необхідна
6 червня Донецька обласна військова адміністрація оголосила про примусову евакуацію з Лиманської громади сімей із маленькими дітьми. Ця процедура триватиме протягом 60 днів.
«Вже ухвалено рішення про проведення обов’язкової евакуації. І вона зараз там продовжується. Насамперед люди їдуть самостійно, розуміючи цю складову, пов’язану з небезпекою. Буквально нещодавно був потужний обстріл населеного пункту Дробишеве, було поранено мирних жителів. І вже цього дня увечері звернулася сім’я з дітьми за допомогою в евакуації. І вони сказали, що за таких умов жити просто неможливо», — зазначив «Новинам Донбасу» пресофіцер поліції Донецької області Павло Дяченко.
«Дітей і онуків своїх евакуювали ще два роки тому. Я поки сам тут залишився, тож мені вже на старості років не хочеться нікуди їхати. А так обстановка не дуже приємна, але поки що виживаємо як можемо», — каже житель Лиману Іван.
Лиман, Донецька область. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Північна частина Донецької області знаходиться під постійними обстрілами
Північну частину Донецької області було окуповано у 2022 році. Фронт зупинився на річці Сіверський Донець. Майже вся Святогірська та Лиманська громади були захоплені росіянами. За цей час армія РФ скоїла численні воєнні злочини. А налякані місцеві жителі боялися виходити зі своїх будинків та укриттів.
«Я нікуди не виходила, я живу в приватному секторі. Сусіди виїхали, тому мені було чим займатися: качки, кури, коти покинуті, господарство. Я працювала в городах, дивилася за будинками, за господарством. Так три місяці й протрималися. Слава Богу, що тільки три місяці», — згадує мешканка Лиману Наталя.
Мешканка Лиману Наталя. Фото: Новини Донбасу
Північ Донеччини була звільнена під час Харківської операції. Лиман перебуває під повним контролем України з жовтня 2022 року, але ці території та люди залишаються тут, начебто в лімбі, у підвішеному стані, через близькість фронту та загрозу, що Росія знову зайде сюди.
Тому глобально тут нічого не відновлюється. До частини населених пунктів повернули світло, але з електрикою не всі. Також поставили кілька модульних душових та пралень у Святогірську та Богородичному. Комусь із відновленням допомогла влада, комусь — волонтери.
Модульна душова і пральня в селі Богородичне. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
«У мене будинок пошкодження отримав 4 травня. І коли ще? 8 травня поруч було. Відразу ж і будматеріали дали, накрили дах, вікна забили. Волонтери працюють, адміністрація працює», — каже нам мешканка Лиману Наталя.
В цілому люди виживають як можуть, каже мешканець Лимана Іван.
«Он грядкою займаюся, то на риболовлю піду, душ прийму там на озері — і все, вся робота, якщо тихо. А якщо шумно — так і нікуди не йду. А так нічого, поливаю грядку, прополюю і стрижу», — ділиться пенсіонер.
Місцевий мешканець Лимана Іван. Фото: Новини Донбасу
Всупереч небезпеці люди залишаються і намагаються вижити
Такі грядки можна побачити майже біля кожного багатоквартирного будинку. Так місцеві жителі намагаються хоч якось виростити для себе овочі та фрукти.
Грядки з овочами та фруктами можна побачити майже у кожного багатоквартирного будинку. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
«Для себе. Бо базар є базаром, а хочеться своє. Кожен з нас мав дачу, займався, а зараз залишився без нічого», — додає житель Лимана.
Частина людей, що залишилися, пережили окупацію у 2022-му, але попри це багато хто з них все одно не збирається евакуюватися, навіть якщо йтиметься про повторне захоплення їхніх міст і сіл.
«Немає з чим виїжджати і куди? У нас на роботі батько одинак. Він працює на залізниці, дві дівчинки в нього. Виїжджати куди? Він втратить роботу. Йому нададуть будинок, квартиру? Куди йому виїжджати?» — запитує Наталя.
Через два роки повномасштабного вторгнення у людей ті самі причини залишитися вдома: відсутність фінансів і можливостей, а також обмежені обсяги допомоги. Наприклад, все це на собі відчули жителі Богородичного, яке знаходиться поряд зі Святогірськом.
«Там не дуже приймають тих, хто виїжджає, є проблеми. І нам доводилося жити за 1000 грн, на продукти витрачати 1000 на місяць — на двох. Ось подумайте, як воно. Так ми тоді ще отримували по 2000 як ВПО (вимушено переміщені особи — прим. ред.). А зараз я не знаю, як люди виживають. Мене це дуже схвилювало, я навіть не знаю, як вони живуть зараз», — розповідає мешканець Богородичного Анатолій.
Cело Богородичне. Фото: Дмитро Глушко / Новини Донбасу
Своєю чергою мешканка Богородичного Галина вирішила повернутися до села, згодом їй надали все: провели електрику, дали генератор, привозять продукти.
Тим, хто не виїжджав чи вирішив повернутися, місцеві адміністрації півночі області та волонтери надають допомогу.
«Наразі наші гуманітарні фонди не припиняють надавати допомогу, але змінюють маршрути, змінюють графік. У нас був випадок, коли збиралися люди отримувати гуманітарну допомогу, а можливо, дрони чи координатори здавали позиції, і туди були прильоти. Тому на сьогодні графік змінюється, але люди постійно перебувають тут і одержують гуманітарну допомогу», — заявив глава Лиманської громади Олександр Журавльов.
Блакитні озера Лимана. Фото: Новини Донбасу
До повномасштабної війни Лиман був досить великим залізничним хабом. Нині тут пошкоджено всю критичну інфраструктуру, роботи немає, відкрито лише кілька магазинів. Розвинений тут був рекреаційний туризм — Блакитні озера, гарні хвойні ліси. Це надбання Донеччини.
Однак у зв’язку з частими обстрілами Лиманської громади все знищується полум’ям. Пожежі загрожують не лише лісу, а й сусіднім населеним пунктам. Обстріли тим часом лише посилюються.
Лісові пожежі через російські обстріли. Фото: ДСНС Донецької області
«Всі в шоці. Потім відходимо від шоку, а куди подітися? Життя то продовжується, невідомо скільки ж це буде. Рік, два, ти ж не сидітимеш у підвалі. Ну що? Тримаємося. Ми сподіваємось, що Лиман буде Україна і нас якось захистять», — зазначає місцева мешканка Лимана Наталія.
Поки росіяни продовжують марні спроби просунутися у напрямку Лимана, люди в населених пунктах цього району вже третій рік страждають від щоденних обстрілів. Полегшують ситуацію лише дії волонтерів, міської адміністрації та евакуація, на якій так наполягають чиновники.
Матеріал створений за підтримки «Медіамережі»
