Виїзд, документи, гроші: з якими проблемами стикається молодь з ТОТ під час вступу до українських вишів

Виїзд, документи, гроші: з якими проблемами стикається молодь з ТОТ під час вступу до українських вишів

В Україні визначили проблеми вступу до вишів дітей з ТОТ. Ілюстрацію створено за допомогою ШІ

Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року тимчасово окуповані території (ТОТ) Донецької та Луганської областей збільшилися: до раніше захоплених районів додалися частини Запорізької, Херсонської та Харківської областей.

Незважаючи на кампанію Росії з просування російської шкільної програми та закликів до педагогів РФ, наприклад, з Ростовської області для роботи в Донецьку за вдвічі більшу зарплатню, система дошкільної освіти «ДНР» лише у вересні 2023 року повністю інтегрувалася в єдиний освітній простір Російської Федерації.

Саме тому, як вважають фахівці у сфері освіти, Україні необхідно залучати молоде покоління тимчасово окупованих територій, надаючи йому якісну та доступну освіту.

В цей час на захоплених росіянами українських територіях, за даними, які зібрав Центр громадянської просвіти «Альменда», перебуває понад 615 тисяч дітей шкільного віку, які мають обмежений доступ до української освіти.

На думку експертів «Альменди», важливо залучати дітей з ТОТ до навчання в українських вишах, витягати їх із середовища антиукраїнської пропаганди та дезінформації. Ці студенти з часом можуть стати послами або рольовими моделями для молоді в окупації. Однак на шляху молоді з окупації до здобуття вищої освіти в Україні існує безліч перепон. Докладніше про це — у матеріалі «Новин Донбасу».

Відсутність комплексного підходу у допомозі студентам з ТОТ

Український уряд майже за 10 років не винайшов комплексного підходу щодо забезпечення прав учнів на тимчасово окупованих територіях. А окремі ініціативи, які хаотично та безсистемно впроваджувалися, не можуть охопити всі виклики, з якими стикаються учні з ТОТ.

У перші два роки після окупації Криму та частини Донбасу в Україні не було політики підтримки абітурієнтів з ТОТ. Діти самотужки вступали до вищих навчальних закладів за загальними правилами, що фактично позбавляло їх можливості рівноцінного доступу до вищої освіти внаслідок обмеженого доступу до української середньої освіти.

Пізніше запровадили особливий порядок прийому для здобуття вищої освіти людей, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та стабільний освітній процес. Він містить спрощений алгоритм вступу через освітні центри (ОЦ) «Донбас-Україна» и «Крим-Україна».

Крім того, для забезпечення рівних можливостей під час конкурсного вступу жителів з тимчасово окупованих територій до українських вищів держава запровадила певні пільги, а саме «Квота-2», у розмірі 10% гарантованих бюджетних місць.

Довідка: «Квота-2» — визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій, яка може бути використана для прийому вступників на основі ПЗСО [повна загальна середня освіта] та НРК5, місце проживання яких станом на 24 лютого 2022 року відзначено (зареєстровано) на ТОТ, або в населених пунктах, віднесених до території активних бойових дій (активних бойових дій, де функціонують державні електронні інформаційні ресурси) станом на 1 липня 2024, або тимчасова окупація на яких РФ завершилася після 24 лютого 2022 року.

Аби розібратися з проблемами, з якими стикаються абітурієнти з ТОТ під час вступу, Центр громадянської просвіти «Альменда» провів опитування серед студентів з окупованих територій, які вступили до українських вишів.

Опитування студентів з ТОТ надало змогу виявити основні проблеми

Метою цього дослідження було виявлення чинників, які сприятливо впливають на рішення щодо вступу до українських вишів та інтеграцію молодого покоління з ТОТ, а також чинників, що впливають негативно. Дослідники також намагалися з’ясувати загальний рівень інтеграції молоді з окупованих територій у нову спільноту та визначити виклики, що потребують якісних рішень з боку влади, університетів та громадських організацій, щоб розробити відповідні рекомендації.

Об’єктом дослідження стали студенти українських закладів вищої освіти, які до 2022–2023 років перебували на ТОТ України.

Анкета респондентів була поділена на чотири блоки від А до Г. Усього організатори підготували 47 питань: блок А складається з 11 питань, блок Б із 20-ти, у блоці В лише 7, а в Г – 9.

До речі, в анкеті не містилося складних питань. Спеціалістів, які проводили дослідження, цікавили насамперед звичайні факти з життя студентів. Від простих: навчальний заклад, вік та форма навчання. А також специфічні: мотивація у виборі українського ЗВО, підтримка навчального закладу під час вступу, оцінка наданої інформації про навчання від громадських організацій та активістів.

Загальні висновки про складність вступної процедури свідчать, що 67% опитаних вважають її нескладною, але решта мала складнощі. Водночас під час оцінки відповідей слід враховувати, що їх надавали респонденти та респондентки, які вже вступили до вишів.

Наприклад, за інформацією МОН, із 86 заявників з АР Крим та Севастополя стали студентами лише 57. Майже кожен третій заявник не зміг впоратися з перешкодами, які виникли під час вступу.

Виїзд, документи, гроші: з якими проблемами стикається молодь з ТОТ під час вступу до українських вишів

Кількість вступників із ТОТ після початку повномасштабного вторгнення знову зросла. Фото: Новини Донбасу

Основними проблемами під час вступу стали:

  • інформаційна доступність;
  • визнання документів, що підтверджують особу, у тому числі занадто великий список документів;
  • складна процедура їх оформлення;
  • виїзд з ТОТ;
  • отримання довідки про перебування на ТОТ;
  • електронний підпис та оформлення документів в електронному вигляді;
  • упереджене ставлення;
  • ДПА (Державна підсумкова атестація) для документів про здобуття середньої освіти.

Як наслідок, усі ці проблеми негативно впливають на залучення до навчання у вітчизняних вишах молоді з ТОТ.

На думку авторів дослідження, досі приділяється мало уваги процесу інтеграції студентів та студенток після вступу.

Водночас молодь стикається з багатьма проблемами після переїзду, з якими їй часто складно впоратися самотужки, тому потенційно може залишити університет через фінансове становище, невдалий пошук житла, складнощі в соціальній інтеграції, і повернутися на окуповану територію.

Фінансові проблеми студентів

Одним із факторів, що впливають на інтеграцію студентів з ТОТ, є їхня фінансова стабільність, оскільки, на відміну від своїх однокурсників, студенти та студентки з тимчасово окупованих територій не можуть отримати допомоги від батьків через їхнє тяжке фінансове становище в окупації чи через неможливість одержати безготівкові перекази.

У звіті «Альменди» йдеться про те, що кожному другому студенту/студентці грошей вистачає лише на їжу та проїзд, а кожному п’ятому і на це бракує. Щоб мати якісь кошти на життя, третина респондентів паралельно із навчанням працює, що, ймовірно, не може не впливати на якість їх навчання.

У таких умовах важливими для підтримки є академічна та соціальна стипендія, а також соціальні виплати для ВПО. Про цю допомогу від держави згадали багато респондентів.

Наприклад, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець вважає, що всім потенційним абітурієнтам із тимчасово окупованих територій необхідно надати освіту на безоплатній чи пільговій основі, допомагаючи таким чином українським дітям зрозуміти, що їх не покинули.

Виїзд, документи, гроші: з якими проблемами стикається молодь з ТОТ під час вступу до українських вишів

Омбудсмен України Дмитро Лубінець. Фото: «Новини Донбасу»

Омбудсмен впевнений, що Україна як держава також не може дозволити юним українцям втратити своєї ідентичності, яку намагаються «виправити» російські окупанти.

Серед іншого негативно на інтеграцію вступників може впливати упереджене ставлення до студентів/студенток, які перебували у тимчасовій окупації та приїхали навчатися на підконтрольну Україні територію.

У більшості не виникає труднощів із соціальним оточенням (викладачі, однокурсники та одногрупники) під час навчального процесу. Втім варто звернути увагу, що майже кожен п’ятий студент/студентка відчули «особливе» ставлення до себе.

Однак зібраної інформації недостатньо, щоб дійти загального висновку про упереджене ставлення до студентів з ТОТ. Крім того, факторами, що впливають на процес інтеграції молоді, є мовна адаптація до навчального процесу.

З аналізу відповідей респондентів про вплив знання української мови на ухвалення рішення вступати до українських закладів вищої освіти, можна дійти висновку, що це дуже важливий чинник. Більшість опитаних зауважила, що рівень знання української мови у них високий.

Водночас кожен другий опитаний потребує додаткових адаптивних програм та підготовчих курсів, і не лише з предметів, які не вивчають на ТОТ (українська мова та історія України), а й з інших навчальних дисциплін.

Отже, тривале перебування поза навчальним процесом за українськими державними стандартами та необхідність подолання освітніх розривів також слід враховувати під час вдосконалення доступу до реалізації права на освіту жителів ТОТ.

Загальний висновок аналітичного звіту полягає в тому, що незважаючи на те, що після повномасштабного вторгнення у 2022 році ситуація щодо реалізації рівного доступу до освіти змінилася, чинні правила та умови вступу не адаптували до потреб абітурієнтів та студентів з тимчасово окупованих територій.

«Застаріла» процедура вступу через освітні центри не стала пріоритетною для вступників із ТОТ, оскільки більшість із них після 2022 року вступає за загальними правилами вступної кампанії. Але якщо найближчим часом військово-політична ситуація не зміниться, то освітній розрив цієї групи стане катастрофічним, зокрема і для молоді, яка перебуває в окупації з 2014 року.

Отже, за результатами опитування вдалося визначити такі виклики:

  • збільшення кількості потенційних вступників із ТОТ, які потребують зміни інформаційно-комунікаційної діяльності ЗВО, зокрема освітніх центрів;
  • ускладнена можливість виїзду з ТОТ осіб, які потребують вдосконалення й розвитку дистанційного формату освіти;
  • зниження якості освіти студентів/студенток, які виїхали з ТОТ, через вимушене працевлаштування на перших курсах у зв’язку з неможливістю отримувати допомогу від родини під час навчання;
  • освітні розриви на рівні загальної середньої освіти серед дітей на ТОТ ускладнюють отримання освітніх документів про здобуття базової й повної загальної середньої освіти;
  • недостатня інтеграція першокурсників/першокурсниць, які мають травматичний досвід життя в окупації через відсутність підтримки, зокрема психологічної.

Тому державна політика щодо залучення до навчання в українських вишах молоді з ТОТ потребує суттєвого вдосконалення та врахування таких факторів: ускладнення фізичного переміщення, обмежений доступ (відсутність інтернету, блокування вебсайтів тощо) до українського освітнього поля, низький рівень володіння державною мовою.

Водночас фахівці вважають, що закладений державою у 2016–2023 роках фундамент може стати основою для розробки унікальної моделі збереження зв’язків із молоддю у тимчасовій окупації, реалізації права на освіту та протидії російській агресії.